Фізика - наука експериментальна

Фізика — природнича наука. В її основі лежить експериментальне дослідження явищ природи, а її задача — формулювання законів, якими пояснюються ці явища. Фізика зосереджується на вивченні найфундаментальніших та найпростіших явищ і на відповідях на найпростіші запитання: з чого складається матерія, яким чином частинки матерії взаємодіють між собою, за якими правилами й законами здійснюється рух частинок, тощо. В основі фізичних досліджень лежать спостереження. Узагальнення спостережень дозволяє фізикам формулювати гіпотези щодо спільних загальних рис тих явищ, за якими велися спостереження. Гіпотези перевіряються за допомогою продуманого експерименту, в якому явище проявлялося б у якомога чистішому вигляді й не ускладнювалося б іншими явищами. Аналіз даних сукупності експериментів дозволяє сформулювати закономірність. На перших етапах досліджень закономірності мають здебільшого емпіричний, феноменологічний характер, тобто явище описується кількісно за допомогою певних параметрів, характерних для досліджуваних тіл та речовин. Аналізуючи закономірності та параметри, фізики будують фізичні теорії, які дозволяють пояснити досліджувані явища на основі уявлень про будову тіл та речовин і взаємодію між їхніми складовими частинами. Фізичні теорії, в свою чергу, створюють передумови для постановки точніших експериментів, в ході яких здебільшого визначаються рамки їхнього застосування. Найзагальніші фізичні теорії дозволяють формулювання фізичних законів, які вважаються загальними істинами, доки накопичення нових експериментальних результатів не вимагатиме їхнього уточнення.

Творці фізичної науки

Використовуючи знання про природу деякі цивілізації змогли залишити по собі споруди і винаходи, які зробили прорив у розвитку науки та закарбували свій слід в історії людства.

   Наприклад, давні єгиптяни вперше винайшли прості механізми такі як похила площина, важіль та блок, за допомогою яких піднімали величезні кам'яні блоки на значну висоту. За допомогою них єгипетські будівельники звели свої знамениті піраміди.

   Чи не найвідомішим стародавнім винахідником-дослідником був давньогрецький вчений Архімед, який не лише розкрив "секрет" простих механізмів, а й зробив ряд важливих фізичних відкриттів, якими людство успішно користується до сьогодні. Він не лише вперше винайшов гвинт, а й розкрив закономірності відбиття світла від дзеркал та багато іншого. Крім того свої відкриття Архімед відразу застосовував на практиці. Наприклад, стародавній вчений спромігся побудувати гігантське дзеркало за допомогою якого спалив увесьримський флот, який напав на його рідне місто Сіракузи. Крім того давньогрецькі зодчі, серед яких був і відомий математик Піфагор, широко використовували знання про природу в архітектурі.

   Вперше виокремив фізику в науці-філософії давньогрецький філософ Арістотель. Саме він винайшов слово "physis" ("фізика"), що в перекладі означає "природа" ще в IV столітті до н. е. Фізику Арістотель мислив як науку, яка є галуззю філософії і об'єднує в собі сукупність знань про природу. Крім того, Арістотель,   спостерігаючи за природою сформулював ряд тверджень, які довгий час були панівними і основними у розуміння природи людиною.

   Говорячи про фізичні відкриття не можна обминути увагою і епоху Відродження, час коли жили і творили одні з найвизначніших і найвеличніших митців людства, таких як Леонардо да Вінчі, Мікеланджело тощо. Наприклад, Леонардо да Вінчі вперше спроектував перший в світі літальний апарат, розробляв будову підземних споруджень на різній глибині та ін. В цей же час жили і  видатні науковці:  Копернік, Галілей, Бруно, відкриття яких спонукало інтенсивному розвитку науки. Вони вперше довели, що Земля має форму кулі і рухається навколо Сонця. Свої гіпотези вони будували на спостереженні і експериментальних дослідженнях.                                                                                                                           

        Проте, батьком фізики як науки вважається І. Ньютон, який, сформулювавши ряд аксіоматичних припущень, відокремив фізику від філософії сформувавши в окрему експериментальну науку про природу. Подальший розвиток фізики був досить бурхливий і насичений. Досить лише перерахувати імена фізиків-дослідників, які відомі у всьому світі, і відкриття яких зробили прорив у розвитку не лише фізики, а й людства: Ампер, Вольт, Ом, Френель, Джоуль, Паскаль, Ейнштейн, Едісон, Томсон, Лєбєдєв та багато інших. Серед вітчизняних вчених можна назвати наступних: Корольов, Курчатов тощо. 

Зародження науки

Протягом усієї історії людства основним рушієм його розвитку було пізнання світу і себе в цьому світі. З давніх-давен людина прагнула дослідити навколишній світ, намагаючись пояснити ті явища, які бачила. Так з'являлися боги та ідоли.

З плином часу людство почало не лише споглядати за природою, а й намагалось застосовувати її закони, знаходячи закономірності певних явищ, розкриваючи їх причину. Так з'являлись перші винаходи: різноманітні механізми, пристрої тощо. За допомогою цих засобів людина змогла полегшити свою працю, вдосконалити свою майстерність.

Використовуючи знання про природу деякі цивілізації змогли залишити по собі споруди і винаходи, які зробили прорив у розвитку науки та закарбували свій слід в історії людства.

Фі́зика (від грец. φυσικός природний, φύσις природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами; це наука про закономірності Природи в широкому сенсі цього слова. Фізики вивчають поведінку та властивостіматерії в широких межах її проявів, від субмікроскопічних елементарних частинок, з яких побудоване все матеріальне (фізика елементарних частинок), до поведінки всього Всесвіту, як єдиної системи (космологія).